Судові витрати. Правнича допомога

🔥Додаткова постанова КГС ВС від 13.02.2024 № 922/1583/23:  

📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/117202894

👨‍⚖️Суддя-доповідач: Чумак Ю. Я. 

✅Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги

✔️5. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

6. Відповідно до частин першої, третьої статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

7. Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

8. За змістом положень статей 1, 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах; адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

9. Відповідно до визначення, наведеного у статті 30 зазначеного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

10. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

11. У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

12. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

13. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

14. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

15. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

16. 15.12.2023, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 19.12.2023 у справі № 922/1583/23, у відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" заявляло про орієнтовний розмір судових витрат у суді касаційної інстанції у сумі 40 000,00 гривень, які є витратами на професійну допомогу адвоката, тобто заявником дотримано вимоги пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.

17. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" долучило до заяви про ухвалення додаткового рішення від 25.12.2023 такі докази:

1) договір про надання правової допомоги від 11.12.2023 № 11/12/23;

2) акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги від 20.12.2023 № 1 до договору про надання правової допомоги від 11.12.2023 № 11/12/23;

3) ордер від 11.12.2023 № 1467662, на підставі якого діяв адвокат Симбірцев Є. В., як представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3".

18. Верховний Суд установив, що 11.12.2023 між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" (Клієнт) укладено договір № 11/12/2023 про надання правової допомоги, за умовами якого Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати необхідні послуги з правової допомоги - захисту, надання іншої правової допомоги та представництва інтересів Клієнта в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду при оскарженні рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 922/1583/23 на умовах передбачених цим договором.

Так, пунктом 5.1 передбачено, що за надання правової допомоги за цим договором Клієнт сплачує Бюро гонорар у сумі 40 000,00 грн у строк протягом 10 календарних днів з дня підписання акта прийняття виконаних послуг за результатами розгляду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі № 922/1583/23.

19. 20.12.2023 між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева в особі адвоката та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" складено акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги від 20.12.2023 № 1 до договору про надання правової допомоги від 11.12.2023 № 11/12/23, за змістом якого:

- здійснено аналіз касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Новаторг" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 922/1583/23;

- здійснено аналіз підстав та обґрунтованості судових рішень попередніх інстанцій у справі № 922/1583/23 на предмет відповідності законодавству України;

- проведено аналіз актуальної судової практики в аналогічних справах, зокрема позиції, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі;

- надано правові консультації на предмет перспективності досягнення позитивного для Клієнта судового рішення у суді касаційної інстанції;

- складено, підписано та надіслано відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Новаторг" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 922/1583/23;

- прийняв участь у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.12.2023.

20. Верховний Суд враховує, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частини 5- 7, 9 статті 129 ГПК України визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

21. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

22. У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

23. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

24. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

25. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

26. При цьому згідно зі статтею 74 ГПКУкраїни сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

27. Дослідивши надані заявником докази та наведене у заяві обґрунтування, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не в повній мірі відповідає наведеним вище критеріям.

28. Так, Верховний Суд, врахувавши рівень складності цієї справи (у контексті поставленого на вирішення Суду питання щодо стягнення з відповідача сум пені, штрафу та відсотків річних виходячи з розміру, встановленого в договорі поставки без урахування протоколу розбіжностей), а також обсяг та обґрунтованість підготовленого та поданого до Суду адвокатом відзиву, його значення для вирішення спору, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (частина п`ята статті 129 ГПК України).

29. За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною 5 статті 129 ГПК України, дослідивши докази, надані відповідачем на підтвердження судових витрат у формі передбаченого договором про надання правової допомоги від 11.12.2023 № 11/12/23 фіксованого розміру гонорару адвоката, зважаючи на незначну складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів (лише відзив на касаційну скаргу) і судових засідань (одне засідання), з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин даної справи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Новаторг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції, а в решті вимог заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ. ПИТАННЯ ЗМЕНШЕННЯ ВИТРАТ НА ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ

Додаткова постанова КГС ВС від 13.02.2024 № 910/12155/22, Суддя-доповідач: Кондратова І.Д., https://reyestr.court.gov.ua/Review/117074103

Досвід адвоката не може бути підставою для зменшення витрат. Твердження "чим більш досвідчений адвокат, тим менше він має отримувати відшкодування адвокатських витрат" не відповідає принципу розумності

12. Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

13. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).

14. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

15. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

16. Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

17. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

18. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

19. Статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті (пункт 146 постанови ВП ВС від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

20. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови ВП ВС від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова ВП ВС від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови ВП ВС від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

22. Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, Товариство визначило розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18000,00 грн.

23. На підтвердження витрат відповідно до вимог абзацу першого частини восьмої статті 129 ГПК України заявник надав такі докази: договір про надання професійної правничої допомоги від 01 вересня 2022 року; додаток 3.3 до цього договору від 07 грудня 2023 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; акт від 25 січня 2024 року про прийняття результату наданої професійної правничої допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність.

24. Відповідно до пункту 3 додатку 3.3 надання професійної правничої допомоги в суді касаційної інстанції полягає у вчиненні Виконавцем комплексу правничих дій, спрямованих на забезпечення належної реалізації прав та обов`язків Замовника та представництво його інтересів, а саме:

- здійснення аналізу та дослідження поданої ТОВ БПК "Горизонталь" касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2023 року у справі №910/12155/22 для формування правової позиції Замовника в суді касаційної інстанції (його заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо поданої касаційної скарги),

- складання відзиву на названу касаційну скаргу та подання такого відзиву до Касаційного господарського суду,

- складання та подання інших необхідних заяв як по суті, так і з процесуальних питань, клопотань, пояснень тощо, представництво Замовника в Касаційному господарському суді при розгляді справи, вчинення необхідних процесуальних та інших дій тощо.

25. У детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зазначено, що адвокат виконав такі роботи, а саме:

- вивчення (здійснення аналізу та дослідження) касаційної скарги ТОВ БПК "Горизонталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2023 року у справі №910/12155/22 для формування правової позиції ТОВ "Профібуд Проект" в суді касаційної інстанції (його заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо поданої касаційної скарги), дослідження судової практики (рішень Верховного Суду, якими обґрунтовуються вимоги касаційної скарги), складання відзиву на названу касаційну скаргу та подання такого відзиву до Касаційного господарського суду з направленням копії відзиву на адресу ТОВ БПК "Горизонталь";

- складення процесуальних документів, необхідних для касаційного провадження, а саме: (а) заяви від 15 грудня 2023 року про розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи судом касаційної інстанції відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України, (б) заяви від 26 січня 2024 року про розподіл судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції; подання (надіслання) зазначених заяв до Касаційного господарського суду;

- участь у судовому засіданні при розгляді справи Касаційним господарським судом (засідання суду проводилося 23 січня 2024 року).

26. В акті від 25 січня 2024 про прийняття результату наданої професійної правничої допомоги адвокат та ТОВ "Профібуд Проект" визначили, що правнича допомога, надана Замовнику включала такі її види:

а) вивчення (здійснення аналізу та дослідження) касаційної скарги ТОВ БПК "Горизонталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 вересня 2023 року у справі №910/12155/22 для формування правової позиції Замовника в суді касаційної інстанції (його заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо поданої касаційної скарги), дослідження судової практики (рішень Верховного Суду, якими обґрунтовуються вимоги касаційної скарги), складання відзиву на названу касаційну скаргу та подання такого відзиву до Касаційного господарського суду з направленням копії відзиву на адресу ТОВ БПК "Горизонталь";

б) складення процесуальних документів, необхідних для касаційного провадження, а саме: заяви від 15 грудня 2023 року про розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи судом касаційної інстанції відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України,

в) участь у судовому засіданні при розгляді справи Касаційним господарським судом: засідання суду проводилося 23 січня 2024 року.

27. Кількість часу, витраченого виконавцем на надання видів правничої допомоги, становить: за підпунктом "а" - 14 годин, підпунктом "б" - 2 години, підпунктом "в" - відповідно до протоколу судового засідання. З огляду на обраний сторонами порядок обчислення винагороди (фіксований розмір відповідно до пункту 4 додатку 3.3) кількість робочого часу, витраченого виконавцем на надання правничої допомоги, не впливає на зміну розміру винагороди, яка виплачуватиметься Виконавцю (пункт 3 акту).

28. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

29. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови ВП ВС від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

30. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови ВП ВС від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

31. Сторони погодили, що Замовник виплачує адвокату винагороду в розмірі 18000,00 грн, яка є фіксованою і виплачуватиметься Замовником протягом двадцяти днів з дати ухвалення (оголошення судом) судового рішення, яким завершується розгляд справи у суді касаційної інстанції, якщо інше не погоджено Сторонами (пункт 4 додатку 3.3).

32. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови ВП ВС від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

33. ВП ВС зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови ВП ВС від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

34. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови ВП ВС від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

35. Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати КГС від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

36. Беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, Верховний Суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 10000,00 грн.

37. Верховний Суд не вбачає підстав для зменшення цих витрат до 3000,00 грн, як заявило ТОВ "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" у клопотанні про зменшення витрат, оскільки,

по-перше: справа містить вимоги майнового характеру, була прийнята Верховним Судом до розгляду, тому не можна стверджувати, що така справа є малозначною;

по- друге: визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Це означає, що у разі настання визначених умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

по-друге: досвід адвоката взагалі не може бути підставою для зменшення витрат. Твердження "чим більш досвідчений адвокат, тим менше він має отримувати відшкодування адвокатських витрат" не відповідає принципу розумності;

по-третє: наведені ТОВ "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" приклади не підтверджують, що розмір послуг адвоката Кобзар В.Я. становить 3000,00 грн в суді касаційної інстанції. Розмір гонорару адвоката не обумовлюється виключно ціною позову. Верховний Суд врахував обставини співмірності розміру витрат з ціною позову, що й стало підставою для зменшення до 10000,00 грн. ТОВ "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" не надало докази, які б підтверджували, що ринкова ціна наданих адвокатом послуг в аналогічних справах становить 3000,00 грн, про що заявляє у клопотанні;

по-четверте: реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина перша статті 8 ГПК України), тому така обставина не може бути підставою для зменшення адвокатських витрат.